Лютий 2015 — У жовтні 2014 Сергій* вийшов із в’язниці. Та довгоочікуваний момент у його житті приховував таємну загрозу: нові турботи по відновленню життя на волі змушують багатьох звільнених забувати про своє здоров’я.

Захворюваність на туберкульоз серед осіб, які відбувають покарання в установах пенітенціарної системи України, приблизно в чотири рази перевищує показники захворюваності серед загального населення. За статистикою, менше половини осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі, вчасно звертаються до медичних закладів для продовження лікування туберкульозу. Як наслідок, у них розвиваються більш складні для лікування форми захворювання, шанси на одужання різко зменшуються.

«Я родом з Донецька, - розповідає Сергій. - 14 років провів у в’язниці. До ув’язнення жив «звичайним» життям - дім, сім'я, робота. Роки за гратами відняли і сім'ю, і здоров'я. А в наслідок російської військової агресії на Донбасі залишився і без житла: в мій будинок потрапив снаряд.»

Ще у дитинстві у Сергія був діагностований туберкульоз, а у 2014р., коли Сергій відбував покарання у Харківській спеціалізованій виправній колонії, він знову захворів. Цього разу туберкульоз був стійким до звичайних ліків. Медперсонал колонії допоміг Сергію розпочати лікування і спостерігав за щоденним прийомом ліків увесь час перебування Сергія у в’язниці. Ще у дитинстві у Сергія був діагностований туберкульоз, а у 2014р., коли Сергій відбував покарання у Харківській спеціалізованій виправній колонії, він знову захворів. Цього разу туберкульоз був стійким до звичайних ліків. Медперсонал колонії допоміг Сергію розпочати лікування і спостерігав за щоденним прийомом ліків увесь час перебування Сергія у в’язниці.

Допомогти щойно звільненим, переконати їх в тому, що у непростій ситуації, в якій вони опинилися, слід особливо подбати про здоров’я – одне із завдань співпраці Проекту USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» з Харківським обласним благодійним фондом «Парус».  Зокрема, за підтримки USAID, соціальні працівники проводять лекції та надають індивідуальні консультації клієнтам, у яких діагностований туберкульоз, мотивують їх до лікування, розповідають про особливості хвороби і розробляють разом з клієнтом план його дій для отримання медичної, соціальної та психологічної допомоги на волі.

З ув’язненими працює також і психолог: допомагає відмовитись від деструктивних моделей поведінки, покращити психологічний та емоційний стан. Волонтери організації продовжують супроводжувати своїх клієнтів і після звільнення: зустрічають на вокзалі, знайомлять із послугами своєї організації, супроводять до протитуберкульозної установи, допомагають налагодити зв'язок із лікарем та відслідковують успіхи на етапі продовження лікування.

«Люди, які звільнилися з виправних установ,  особливо вразливі, адже зазвичай вони соціально неадаптовані, не мають підтримки з боку близького оточення, зловживають алкоголем, наркотиками, мають проблеми з роботою та житлом, мізерно харчуються. Ув’язнені мають низький рівень мотивації до лікування та догляду за своїм здоров’ям», - говорить представник ХОБФ «Парус» Олена Овчинникова.

Зважаючи на важкі обставини, в яких опинився Сергій, ризик того, що він припинить життєво важливе для нього лікування, був дуже великим. Тим більше, що після декількох місяців прийому протитуберкульозних препаратів він відчував себе абсолютно здоровим і вже давно мріяв про те, як активно візьметься налагоджувати своє життя на волі.

Під час індивідуальних консультацій, соціальному працівнику і психологу вдалося переконати Сергія, що нормальне життя неможливе без повного завершення курсу лікування туберкульозу. Після звільнення Сергій звернувся до обласного протитуберкульозного диспансеру і дав собі слово продовжити лікування аж до повного одужання.

«Зараз я відчуваю себе абсолютно здоровою людиною. Але тепер, завдяки консультаціям я знаю, що доки повний курс лікування не завершений, це відчуття оманливе. Хоча лікування мультирезистентного туберкульозу дається дуже важко, в моїй ситуації надзвичайно важливо довести його до кінця. Тільки в такому разі можна сподіватися, що хвороба й насправді відступить назавжди,» - говорить Сергій.

*Повне ім’я не надається з міркувань конфіденційності

LINKS

Follow @USAIDUkraine, on Facebook